Розпорядження КМУ від 9.12.2022р №1155 -р “Про схвалення Стратегії комунікації з питань європейської інтеграції України на період до 2026 року”- Опис проблем, які обумовили прийняття Стратегії і нормативно-правових актів, що діють у відповідній сфері https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1155-2022-%D1%80#Text
З метою проведення інформаційно-комунікаційної роботи на підтримку європейського курсу держави підготовлено Стратегію комунікації з питань європейської інтеграції України на період до 2026 року.
Незважаючи на стабільну підтримку
євроінтеграційного курсу України (на рівні 54 відсотків у період з 2014 до 2021
року та 92 відсотків у 2022 році), є певні тенденції, які можуть перешкоджати
збереженню існуючого рівня.
Однак на сприйняття європейської інтеграції впливає не
лише інформаційне поле, яке формується українськими засобами масової інформації
та заінтересованими сторонами, але і інформаційні повідомлення російської
пропаганди. Значний вплив має агресивна інформаційна політика Російської
Федерації, що реалізовується через різних агентів впливу в Україні.
– День Європи: історія свята та значення для України:
Шановні колеги 21 листопада ми
відзначаємо День Гідності і Свободи. Українці, як свідчать героїчні сторінки
історії, ніколи не змиряться з несправедливістю, беззаконням і приниженням
людської гідності, бо вони свято бережуть традиції визвольної боротьби
волелюбних предків..
10 років тому, на
майдані Незалежності у Києві вийшли кілька сотень людей, щоб висловити свій
протест проти рішення влади, яке загрожувало Україні втратою незалежності та
перекреслювало її європейське майбутнє. Того листопадового вечора ніхто не
здогадувався, що в історії не тільки України, а й усього світу починається
новий етап і що події, які відбуватимуться наступні 94 дні – перший крок на
шляху до драматичних геополітичних змін. Їх тригером стало продовження боротьби
українського народу, що велася не за матеріальні блага чи владу, а духовні
цінності –Гідність і Свободу. Цінності, про які у Європі не говорили,
бо вважали їх очевидними, про які в росії мовчали, бо вважали їх небезпечними.
Ми вшановуємо тих, хто не тільки своїми справами, а й
втраченим життям продемонстрував бажання жити у вільній та демократичній
державі. Заряджені
гідністю та жагою свободи!” Із цим гаслом Музей Майдану пропонує
відзначати 10-ту річницю Революції Гідності. 10 років від
початку Революції Гідності. Події на
Майдані стали переломними для новітньої історії України: тоді українці на весь
світ заявили про свою готовність захищати європейські цінності, свободи та
принципи демократії. нині Україна продовжує боротися за свою незалежність та
свободу.
Документальні фільми:
Зима у вогні: Боротьба України за свободу
Документальний фільм,
знятий в копродукції України, США та Великобританії. Стрічка Євгена
Афінеєвського на початку була відома під назвою «Молитва за Україну», однак в
усьому світі вона більше відома як «Зима в огні». Оскільки фільм створювався за
підтримки платформи Netflix, це, можливо, найбільш відомий документальний фільм
про зиму 2013–2014 років.
МАЙДАН. Шість літер нашої свободи
«Суспільне» зібрало спогади п’яти різних людей про події на Майдані.
Серед них історії мами загиблого на Майдані Романа Гурика, кореспондента «Радіо Свобода» Андрія Дубчака, художника Олексія Сая, правозахисниці Саші Матвійчук, колишнього міліціонера, а нині регіонального представника Уповноваженого з прав людини ВРУ у Рівненській області Андрія Преподобного.
Вогнехреща
Документальний фільм
створений Українським інститутом національної пам’яті, про події кінця січня
2014 року на вулиці Грушевського, які змінили хід Революції Гідності. Стрічка
створена на основі усноісторичних спогадів учасників та свідків, які були
записані в 2014-му та 2015-му роках в межах проєкту Українського інституту
національної пам’яті «Майдан: усна історія».
– https://znayshov.com/News/Details/do_dnia_revoliutsii_hidnosti_ta_svobody_materialy_dlia_uroku
Книги:
Низка істориків та
письменників відтворили події Революції Гідності у своїх роботах. Представляю кілька книг, обговорюючи
історичну цінність таких рукописів.
Брати Капранові — Таємничі Файли
Що
відбувалося за лаштунками Майдану? Хто платив за Революцію? Як ділили владу
переможці? Хто і чому здав Крим та Донецьк? Яким дивом встояли Одеса і Харків?
Герої цього журналістського розслідування не тільки ті, хто стояв на сцені, але
й ті, хто ховався за лаштунками, хто їздив до Януковича і хто сперечався з
Європою, захоплював адмінбудівлі, сидів у буцегарнях, а також воював, лікував,
працював для того, щоб Революція перемогла.
Андрій Кокотюха — Вогняна Зима
Український письменник
Андрій Кокотюха пропонує читачеві власний погляд на зимові події 2013–2014
років, у результаті яких життя кожного пересічного українця стало інакшим,
новим, перетворилося на ходіння по лезу: успішний бізнесмен Стогов стає
активістом Автомайдану, продавчиня з косметичного магазину Алла тепер
волонтерка, студент на прізвисько Птаха виходить із віртуального світу і робить
«коктейлі Молотова», а тітушка Сірий не має переконань, аби платили.
Андрій Курков — Щоденник Майдану та Війни
Це особистий щоденник
письменника, фіксоване відображення життя у Києві та країні — до листопада 2014
року, включаючи окупацію Криму, і далі — початок і розвиток Євромайдану,
наступних подій. Книга наповнена записами автора про перипетії на сході
України, роздумами про війну, а також про те, як і чим, за його баченням, живе
окупований Донбас чотири останні роки.
Ганна Дудка — Небесна Сотня
Авторка Ганна Дудка
створила цикл поезій в пам’ять про кожного з загиблих Героїв Небесної Сотні.
Досліджуючи їхні життя, спогади про них, переглядаючи відео, письменниця
переконувалася у надзвичайних рисах характеру, талановитості та людяності кожного
з них. «Все, що я можу зробити для них — написати. Про кожного. Емоційно. Щоб
кожен, хто прочитає, зберіг ці емоції і проніс через життя», — казала Ганна
Дудка.
Пісні Майдана:
Культура на Майдані була
важлива для Революції. Музика об’єднувала протестувальників та підіймала
бойовий дух. Пісні Майдану стануть в пригоді й під час уроку Гідності.
Прослуховування музичних творів допоможе учням відчути атмосферу Революції та
принциповість її учасників.
https://modastil.com.ua/wp-content/uploads/2023/11/зображення_viber_2023-11-21_09-26-01-247.jpg333650Боднар Іннаhttps://modastil.com.ua/wp-content/uploads/2020/04/лого-пуст.pngБоднар Інна2023-11-21 13:54:542023-11-21 14:00:32Рекомендовані матеріали, та електронні посилання для виховних заходів До Дня Революції Гідності та Свободи
Інформаційні матеріали до 90-х роковин Голодомору 1932–1933 років
Щороку в четверту суботу листопада Україна вшановує пам’ять жертв Голодомору 1932–1933 років і масових штучних голодів 1921–1923 і 1946–1947 років. У 2023-му День пам’яті жертв голодоморів припадає на 25 листопада. Долучаємось в цей день о 16.00 до Загальнонаціональної хвилини мовчання. Згадаймо про мільйони людських життів, які Україна втратила внаслідок Голодомору і масових штучних голодів.
Цього
року ми вдруге вшановуватимемо жертв
сталінського геноциду в умовах
повномасштабної війни, яка супроводжується
геноцидними діями Росії проти українців.
Трагічні події та злочини, які розгортаються
на наших очах, демонструють: жива пам’ять
надзвичайно важлива; ті, хто чинить
злочини проти людства, мають бути
засуджені світовою спільнотою, а жертви
– вшановані.
Закликаємо
також людей по всьому світу засвітити
вогник у домівці як вияв скорботи за
загиблими, віри в перемогу України й
готовності докласти зусиль, щоб геноциди
не повторювалися. –
https://mail.google.com/mail/u/0/#inbox?projector=1
Відео
1 Ролик «Голодомор 1932–1933. Помста за нашу свободу» англійською мовою
3 Відеролик «Голодомор як відповідь на селянські повстання». Ролик розповідає про передумови та причини Голодомору 1932–1933 років. – https://www.youtube.com/watch?v=K6ubTgkAduU
4 Розширене інтерв’ю з дослідником Голодомору Володимиром Тиліщаком про спротив українських селян колективізації на початку 1930-х років. – https://www.youtube.com/watch?v=YlUX2Fwa8Do
5 Серія роликів «Незламні» про людей, які пережили Голодомор чи були його свідками і не тільки вижили фізично, а й не дали знищити себе духовно.- https://www.youtube.com/watch?v=iOwBv0nFjfs
21 Проєкт «Голодомор не зламав» розповідає про людей, які пережили Голодомор і не тільки вижили фізично, а й не дали знищити себе духовно. Вони зуміли реалізувати себе, попри травму пережитого у 1932–1933 роках і всупереч несприятливим обставинам радянської дійсності наступних років. Вони стали художниками, письменниками, досягли успіхів у науці тощо.- https://drive.google.com/drive/folders/1s-V8Sn1hRLqovBgveawqdbzKCEPIkZyu
24 Виставка «Україна 1932–1933. Геноцид голодом» розповідає для світової аудиторії історію Голодомору 1932–1933 років та чому він є геноцидом. Стенди виставки доступні за посиланням українською, англійською, французькою, іспанською, португальською та німецькою мовами. – https://uinp.gov.ua/vystavkovi-proekty/vystavka-ukrayina-1932-1933-genocyd-golodom
https://modastil.com.ua/wp-content/uploads/2022/10/Screenshot_14.jpg670995Бабаєва Наталіяhttps://modastil.com.ua/wp-content/uploads/2020/04/лого-пуст.pngБабаєва Наталія2022-10-20 08:30:132022-10-20 08:33:38Інформаційні матеріали до 80-річчя Української повстанської армії та Дня захисників і захисниць України
