Антибулінгова програма

Антибулінгова програма

ДНЗ «Запорізьке вище професійне училище моди і стилю»

«Профілактика та попередження насилля та булінгу

в учнівському середовищі» на 2019-2020 н.р.

№ з/п Назва та тема

заходу

З ким проводиться Термін проведення Відповідальний
1.                          Бесіди, години спілкування для учнів І, ІІ, ІІІ курсів
1.1 « Що таке булінг?

Профілактика виникнення та подолання проявів булінгу в учнівському середовищі»

З учнями

І, ІІ, ІІІ курсів

Жовтень

Листопад

Класні

керівники,

майстри в/н,

бібліотекар

Цикіна А.В.,

соціальний педагог

Домаєва І.М.

1.2 «Протидія булінгу булінгу в учнівському середовищі» З учнями

І, ІІ, ІІІ курсів

Січень

Лютий

Квітень

Класні

керівники,

майстри в/н соціальний педагог

Домаєва І.М.

1.3 « Що робити в складний життєвих ситуаціях та до кого звертатися за допомогою» З учнями

І, ІІ, ІІІ курсів

Жовтень

Листопад

Грудень

Березень

Квітень

Соціальний педагог

Домаєва І.М.

1.4 « Кібербулінг або агресія в Інтернеті» З учнями

І, ІІ, ІІІ курсів

Лютий

Березень

Соціальний педагог

Домаєва І.М.

 2.                     Тренінгові заняття для учнів І, ІІ, ІІІ курсів
2.1 «Протидія булінгу в учнівському колективі» З учнями

І, ІІ курсів

Жовтень

Листопад

Соціальний педагог

Домаєва І.М.,

лідери учнівського самоврядування

2.2 « Як навчити молодь безпечної поведінки в Інтернеті» З учнями

І, ІІ, ІІІ курсів

Січень

Лютий

Квітень

Соціальний педагог

Домаєва І.М.

2.3 « Я + інші. Вміння спілкуватися без принижень» З учнями

І, ІІ курсів

Грудень

Березень

Травень

Соціальний педагог

Домаєва І.М.

3.           Круглі столи, інформаційні куточки для учнів, батьківські збори
3.1 Засідання круглого столу: «STOP булінг. Зупинимо його разом!» З лідерами учнівського самоврядування, старостами груп Лютий Президент учнівського самоврядування

Мінаметова Н.І.

Соціальний педагог

Домаєва І.М.

3.2 Оформлення інформаційного куточку « Стоп булінг!» З лідерами учнівського самоврядування, старостами груп Листопад Президент учнівського самоврядування

Мінаметова Н.І.

3.3 Виступи на батьківських зборах: «Булінг серед дітей. Попередження та профілактика булінгу» З батьками Вересень

Жовтень

Соціальний педагог

Домаєва І.М.

4.           Тренінгові заняття, рекомендації для педагогічних працівників
4.1 « Булінг та його прояви»

(індивідуальні консультації для молодих спеціалістів)

З класними керівниками, майстрами в\н, викладачами Вересень

Жовтень

Соціальний педагог

Домаєва І.М.,

бібліотекар

Цикіна А.В.

4.2 Тренінгове заняття « Що таке булінг? Види булінгу  та шляхи подолання» З класними керівниками, майстрами в\н, викладачами Листопад Соціальний педагог

Домаєва І.М.

4.3 Виступи на методоб’єднаннях  відділень «Просвітницька робота щодо подо-лання булінгу  в учнівському середовищі» З викладачами, класними керівниками, майстрами в\н Жовтень

Січень

Соціальний педагог

Домаєва І.М.

5.    Співпраця з громадськими організаціями, службами, поліцією
5.1 Заняття з елементами тренінгу: «Життя без агресії та насильництва» З учнями

І, ІІ курсів

Листопад Представники

центру соціальних служб для сімї, дітей та молоді

5.2 Профілактична бесіда: «Адміністративна та кримінальна відповідальність неповнолітніх» З учнями

І, ІІ курсів

Грудень Представники

сектору ювенальної пробації

5.3 Заняття з елементами тренінгу: «Протидія булінгу» З учнями

І, ІІ курсів

Лютий Представники

патрульної поліції

5.4 Тренінгові заняття: «Протидія торгівлі людьми» З учнями

І, ІІ, ІІІ курсів

Квітень

Травень

Представники громадської організації

«Ла Страда – Україна»

Булінг. Види та прояви булінгу

Булінг. Види та прояви булінгу

Булінг в навчальному середовищі (цькування), тобто діяння учасників освітнього процесу, які полягають у психологічному, фізичному, економічному, сексуальному насильстві, у тому числі із застосуванням засобів електронних комунікацій, що вчиняються стосовно малолітньої чи неповнолітньої особи або такою особою стосовно інших учасників освітнього процесу, внаслідок чого могла бути чи була заподіяна шкода психічному або фізичному здоров’ю потерпілого.

 

Фізичний булінг – штовхання, підніжки, зачіпання, бійки, стусани, ляпаси, небажані дотики, «сканування» тіла, нанесення тілесних ушкоджень тощо.

Економічний булінг – пошкодження, відбирання чи знищення одягу та інших особистих речей, вимагання грошей тощо.

Психологічний булінг – принизливі погляди, жести, образливі рухи тіла, міміки обличчя, поширення образливих чуток, ізоляція, ігнорування, погрози, жарти, маніпуляції, шантаж тощо.

Сексуальний булінг – принизливі погляди, жести, образливі рухи тіла, прізвиська та образи сексуального характеру, зйомки у роздягальнях, поширення образливих чуток, погрози сексуального характеру, жарти тощо.

Кібербулінг – приниження за допомогою мобільних телефонів, Інтернету, інших електронних пристроїв (пересилка неоднозначних фото, обзивання по телефону, знімання на відео бійок чи інших принижень і викладання відео в мережу Інтернет, цькування через соціальні мережі).

Типовими ознаками булінгу (цькування) є:

  • систематичність (повторюваність) діяння;
  • наявність сторін – кривдник (булер), потерпілий (жертва булінгу), спостерігачі (за наявності);
  • дії або бездіяльність кривдника, наслідком яких є заподіяння психічної та/або фізичної шкоди, приниження, страх, тривога, підпорядкування потерпілого інтересам кривдника, та/або спричинення соціальної ізоляції потерпілого.

Булінг може мати наступні форми:

  • словесну (вербальну) – образливі висловлювання (щодо зовнішнього вигляду, релігійної або расової приналежності, національності тощо);
  • фізичну – будь-яке фізичне насилля, яке заподіює біль або тілесні ушкодження, псування особистих речей;
  • соціальну (емоційну) – залякування, відмова від спілкування, ігнорування, бойкот;
  • електронну (кібербулінг) – приниження, розповсюдження чуток та образливих коментарів з використанням електронної пошти, мобільних телефонів, гаджетів та сайтів соціальних мереж та сайтів соціальних мереж.

Типові риси учнів, схильних ставати булерами

(за норвезьким психологом Д. Ольвеусом):

  • відчувають сильну потребу панувати й підпорядковувати собі інших учнів або учениць, переслідуючи власні цілі;
  • імпульсивні; часто зухвалі та агресивні в ставленні до дорослих (передусім батьків і вчителів);
  • не виявляють співчуття до своїх жертв;
  • зазвичай фізично сильніші за інших.

Типові риси потерпілих (жертви булінгу):

  • полохливі, вразливі, замкнуті, соромливі; часто тривожні, невпевнені в собі, мають низьку самооцінку; схильні до депресії;
  • часто не мають жодного близького друга або близьку подругу та успішніше спілкуються з дорослими, ніж із однолітками;
  • можуть бути фізично слабшими за своїх ровесників.

Типові риси спостерігачів:

  • відчуття провини;
  • відчуття власного безсилля;
  • небажання/нерозуміння власної ролі.

Ці риси є водночас і причиною, і наслідком булінгу

Деякі психологи фіксують увагу не стільки на індивідуальних властивостях дитини, скільки на її місці в групі. Ті діти, які активно не включені в групові процеси, тримаються осібно, менш товариські, як правило, є аутсайдерами і їх (інколи більш обдарованих і талановитих) не люблять у групі. У таких випадках знаходиться хтось, хто бере на себе роль виконавця групової волі. У результаті виникає булінг.

Хто може бути жертвою булінгу:

  • діти, які не можуть захистити себе, фізично слабші за своїх однолітків;
  • невпевнені в собі діти, замкнуті, мовчазні;
  • діти, які уникають певних місць в навчальному закладі (наприклад, на перерві сидять в кабінеті, в майстерні);
  • діти, які часто не мають ні одного близького друга, краще спілкуються з дорослими ніж з однолітками;
  • діти, які відрізняються від інших будь-чим.

Хто може бути агресором або агресоркою:

  • вони зазвичай фізично сильніші за інших;
  • виділяються зовнішністю, манерою поведінки, одягом;
  • вони часто зухвалі та агресивні в ставленні до дітей та дорослих;
  • мають досить велике коло друзів або однодумців та ін.

Хто може бути спостерігачами:

  • діти з кола кривдника або кривдниці;
  • одногрупники або одногрупниці;
  • випадкові учні або учениці;
  • всі, хто бачить ситуацію булінгу.

Наслідки булінгу

Наслідки булінгу

Потерпілий або потерпіла (жертва булінгу)

  • Замкнутість
  • Страх
  • Безсоння
  • Низька самооцінка
  • Агресія
  • Погіршення здоров’я
  • Тривожність
  • Залежності
  • Потрапляння під вплив
  • Самотність
  • Суїцидальні настрої та інші негативні наслідки

 

Спостерігачі

  • Некомфортне оточуюче середовище
  • Небезпечне освітнє середовище
  • Втрата довіри
  • Втягнення в ситуацію насильства
  •  Втягнення в ситуацію булінгу
  • Пригнічений стан, почуття провини, депресія
  • Погіршення здоров’я та інші негативні наслідки

 

Кривдник або кривдниця (булер)

  • Агресивна поведінка
  • Прояви насильства
  • Скоєння правопорушення
  • Відторгнення колом друзів, однокласників
  • Байдужість до почуттів інших
  • Невміння спілкуватися спокійно
  • Сприймається оточуючими, як агресор
  • Постійне перебування в конфлікті
  • Непорозуміння з батьками/педагогами
  • Погіршення здоров’я та інші негативні наслідки

Відповідальність, яка чекає на кривдника

Відповідальність, яка чекає на кривдника

Адміністративна відповідальність

За вчинення адміністративних правопорушень до неповнолітніх у віці від шістнадцяти до вісімнадцяти років можуть бути застосовані такі заходи впливу:

  1. Зобов’язання публічно або в іншій формі попросити вибачення у потерпілого.
  2. Попередження.
  3. Догана або сувора догана.
  4. Передача неповнолітнього під нагляд батькам або особам, які їх замінюють, чи під нагляд педагогічному або трудовому колективу за їх згодою, а також окремим громадянам на їх прохання.

У разі вчинення особами віком від 16 до 18 років деяких адміністративних правопорушень (наприклад, дрібне викрадення чужого майна, стрільба з вогнепальної або пневматичної зброї, злісна непокора законному розпорядженню поліцейського, дрібне хуліганство), вони підлягають відповідальності на загальних підставах.

Зокрема, за вчинення дрібного хуліганства особою віком від 16 до 18 років на неї може бути накладено одне із стягнень: штраф, громадські роботи, виправні роботи або адміністративний арешт.

Якщо особа вчинила дрібне хуліганство у віці від 14 до 16 років до відповідальності у виді штрафу буде притягнуто її батьків.

Кримінальна відповідальність

Кримінальна відповідальність, за загальним правилом настає з 16 років, але за окремі види злочинів, особу може бути притягнуто до кримінальної відповідальності і з 14 років (наприклад умисне вбивство, умисне тяжке або середньої тяжкості тілесне ушкодження, крадіжку, грабіж, розбій, хуліганство).

У разі, якщо неповнолітній вчинив злочин невеликої або середньої тяжкості, щиро розкаявся та має бездоганну поведінку на момент постановлення вироку до нього можуть бути застосовані такі примусові заходи виховного характеру:

  1. Застереження.
  2. Обмеження дозвілля і встановлення особливих вимог до поведінки неповнолітнього.
  3. Передача неповнолітнього під нагляд батьків чи осіб, які їх заміняють, чи під нагляд педагогічного або трудового колективу за його згодою, а також окремих громадян на їхнє прохання.
  4. Покладення на неповнолітнього, який досяг п’ятнадцятирічного віку і має майно, кошти або заробіток, обов’язку відшкодування заподіяних майнових збитків.
  5. Направлення неповнолітнього до спеціальної навчально-виховної установи для дітей і підлітків до його виправлення, але на строк, що не перевищує трьох років. Умови перебування в цих установах неповнолітніх та порядок їх залишення визначаються законом.

В інших випадках неповнолітні відповідають за злочин на загальних підставах, у тому числі до них може бути застосовано такі види покарань: штраф, громадські роботи, виправні роботи, арешт, позбавлення волі на певний строк.

Що можна зробити, щоб зупинити явища булінгу в учнівському середовищі

Що можна зробити, щоб зупинити явища булінгу в учнівському середовищі

  • виховувати здорові стосунки у групі;
  • не залишатися байдужими;
  • сприймати людину такою, яка вона є;
  • розуміти, що соціальний стан, фізичні вади, расова або релігійна приналежність не є приводом для цькування;
  • особистим прикладом демонструвати, що ви не підтримуєте явище булінгу;
  • поважати думки та погляди інших;
  • виявляти доброзичливість, милосердність, повагу до інших,
  • поважати право кожного бути самим собою,
  • виявляти готовність до примирення та визнавати свої помилки.

Рекомендації, як протистояти булінгу

Рекомендації, як протистояти булінгу

Здається, це відбувається зі мною. Що мені робити?

  • Поговори з дорослим, якому ти довіряєш. Це можуть бути батьки, класний керівник, майстер, вчитель або спортивний тренер, психолог або соціальний педагог навчального закладу,  медіатор, старший брат/старша сестра, інші родичі. Ти не повинен/повинна протистояти наодинці.
  • Якщо тобі важко говорити, напиши про те, що відбувається, та надішли дорослому, якому довіряєш електронною поштою або месенджером.
  • Можна попросити батьків поговорити з батьками кривдника або кривдниці. Це часто допомагає вирішити проблему.
  • Дій сміливо, тримай голову високо, дивись кривднику або кривдниці у вічі, навіть якщо почуваєшся невпевнено. Мова твого тіла має нести інший меседж.
  • Ігноруй глузування та йди від кривдників. Змусь їх думати, що тобі цілком байдуже. Часто глузування закінчуються, коли агресори не отримують уваги або реакції.
  • Керуй своїми емоціями. Відчувати гнів та засмучуватись – нормально, але це надає більшої сили кривдникові або кривдниці. Багатьом допомагає рахувати до десяти, глибоко дихати або виписувати гнівні слова на папір. До того ж, ці навички стануть корисними протягом всього життя.
  • Намагайся бути серед людей, особливо на перервах та під час обіду. Уникай відлюдних «кутків» та місць, де зазвичай відбувається цькування.
  • Тримайся поруч з приятелями, які можуть захистити тебе. Подумай, на кого ти можеш розраховувати, а хто може розраховувати на тебе у подібній ситуації.
  • Якщо тебе фотографують або глузують у роздягальнях, не заходь туди разом із кривдниками.
  • Якщо ситуація дійшла до фізичної розправи, крадіжок або пошкодження речей, звертайся до поліції.
  • Не застосовуй силу або булінг у відповідь. Це лише погіршить ситуацію та може призвести до більш серйозних наслідків.
  • Якщо ти бачиш, що хтось інший страждає від булінгу, не мовчи. Пропонуй допомогу та клич дорослих.

А якщо це робить мій друг або подруга?

  • Якщо це робить друг або подруга (друзі), навіть під виглядом жартів, відмовляйся від цих стосунків. Вони самостверджується за твій рахунок. Може здаватися, що ти залишишся цілком один чи одна, але зовсім скоро у тебе з’явиться нове коло спілкування.

А якщо це відбувається в мережі Інтернет?

  • Неприємні повідомлення, коментарі, посилання на твій профіль у глузливих постах – це різновид булінгу (кібербулінг). Блокуй тих людей, які ображають тебе в Інтернеті або через мобільний телефон. Функція блокування є в електронній пошті, усіх соціальних мережах, смс та дзвінках мобільного. Також можна поскаржитися на сторінку кривдника або кривдниці адміністрації соцмережі. Якщо ти не знаєш, як це зробити, запитай у старших.
  • Не відправляй нікому інтимних зображень та повідомлень, за які ти можеш відчути сором. Навіть якщо це твій хлопець/твоя дівчина, кому ти довіряєш. Пам’ятай, все що ти робиш в Інтернеті, залишається у кіберпросторі, навіть коли ми видаляємо інформацію. Це може стати джерелом для кібербулінгу.

Як покращити самопочуття та підвищити впевненість?

  • Пам’ятай, це не твоя провина. Ти не повинен/повинна соромитися того, що відбувається. Ніхто не заслуговує цькувань, і ніщо не виправдовує булінгову поведінку.
  • За даними міжнародних організацій, в Україні з булінгом стикаються 67% дітей. Багато відомих та успішних людей страждали від цього у дитинстві. Якщо ти знаєш дорослих, які пережили булінг, обов’язково поговори з ними. – Приєднуйся до груп, які пропонують цікаві активності та дозволяють проявляти себе. Це може бути художній гурток, спортивна секція, учнівське самоврядування  тощо. Зміна діяльності та коло однодумців покращать самопочуття та підвищать самооцінку.
  • Займайся творчістю – танцюй, співай, малюй, фотографуй, майструй – роби все, що приносить тобі задоволення та робить щасливішим/щасливішою.
  • Займайся фізичними вправами. Це підвищує тонус та рівень енергії. Отже, ти неодмінно почуватимешся краще як фізично, так і морально.
  • Знаходь час на відпочинок та достатньо спи. Розслаблення потрібне нашому тілу, мозку та психіці. Це допоможе тобі почуватися спокійніше та впевненіше.
  • Будь собою! Не дозволяй думкам однієї людини чи групи людей пригнічувати твою особистість. Не підлаштовуйся та проявляй себе.

Для взаємодії із кривдником або кривдницею можна задати наступні запитання:

  1. «Я не розумію для чого ти це сказав/сказала (зробив/зробила і т.д.)?» Якщо кривднику спокійно ставити це запитання, то він/вона може розгубиться і припинить свої напади. Як правило, кривдник або кривдниця не зможе чітко відповісти, для чого він/вона це робить.
  2. «Чому ти це визначив/визначила?» Якщо, наприклад, дитину називають «недотепою», то поставити таке запитання: «Чому ти визначив/визначила, що я не вмію цього робити?»
  3. «Що тобі заважає?» Наприклад, «Що тобі заважає відійти та зайнятися своїми справами?», «Що тобі заважає вчитися так само гарно, як і я?», «Що тобі заважає звернутися до мене за допомогою замість того, щоб заздрити?» тощо.

Як розпізнати дитину, яка стала жертвою булінгу?

Дитина навряд чи розповість вам про те, що її булять. Тому уважно придивіться до її поведінки та можливих зовнішніх ознак булінгу:

  • образливі або принизливі відео у соціальних мережах (кібербулінг)
  • поламані особисті речі
  • брудний або розірваний одяг
  • розірвані зошити та підручники
  • жувальна гумка у волоссі
  • забруднений крейдою одяг
  • інші ознаки фізичних знущань.

До кого звернутися в ситуації булінгу?

  • до поліції за номером «102»
  • дорослим, кому ти довіряєш (це можуть бути батьки, класний керівник, майстер, психолог або соціальний педагог навчального закладу, вчитель або спортивний тренер,  медіатор, старший брат/старша сестра, інші родичі)
  • до Центру соціальних служб для сім’ї дітей та молоді
  • до дільничного офіцера поліції
  • до служби у справах дітей
  • до працівників ювенальної превенції
  • до працівників медичного закладу
  • до громадських організацій, які працюють в сфері захисту прав та інтересів людей

З будь-якими запитаннями про булінг і не тільки, ти можеш звернутися на Національну дитячу «гарячу лінію»: 0 800 500 225 (безкоштовно зі стаціонарних) або 116 111 (безкоштовно з мобільних), тут ти можеш довірливо розповісти про свою ситуацію.

Основними принципами роботи Національної дитячої «гарячої лінії» є анонімність і конфіденційність. Чому діти телефонують на НДГЛ? Тому що довіряють – бо вже раз телефонували і отримали допомогу; знають, що їхні історії нікому не розкажуть, якщо вони самі цього не захочуть; дзвінки безкоштовні; консультанти або консультантки не бачать номера телефону, з якого ви телефонуєте; бо хочемо і можемо допомогти вам; бо розділимо ваш радісний настрій з вами разом. Національна дитяча «гаряча лінія» працює з понеділка по п’ятницю з 12:00 до 16.00 (години можуть змінюватися).

На Національній дитячій «гарячій лінії» консультують психологи, юристи, соціальні працівники, соціальні педагоги та залучені експерти.

Також ти можеш звернутися до працівників Психологічної служби навчального закладу (психолога, соціального педагога). Тебе вислухають, підтримають, нададуть допомогу!

Нормативно – правова база

Нормативно – правова база

Корисні посилання щодо теми антибулінгу

Телефони довіри

Телефони довіри

  1. Дитяча лінія 116 111 або 0 800 500 225 (з 12.00 до 16.00);
  2. Гаряча телефонна лінія щодо булінгу 116 000;
  3. Гаряча лінія з питань запобігання насильству 116 123 або 0 800 500 335;
  4. Уповноважений Верховної Ради з прав людини 0 800 50 17 20;
  5. Єдиний контакт-центр надання безоплатної правової допомоги 0 800 213 103 (цілодобово і безкоштовно в межах України);
  6. Національна поліція України 102.