Любов… Ми приходимо в цей світ з однією-єдиною
метою – зробити його кращим, і однією-єдиною потребою – щоб нас любили. Заради
цього руйнуються гори та повертаються ріки, створюються неперевершені шедеври.
Любов і дитина…
Потреба людини в любові не залежить від статі,
віку, віросповідання, соціального статусу, однак, саме діти відчувають жагу до
любові оточуючих найгостріше.
Дитина і любов… Любов до дитини…
Психологи говорять, що людина, яка
недоотримала любові в дитинстві (цілунків та обіймів, прийняття, теплих
поглядів та добрих слів), вже будучи дорослою, ніколи не зможе повністю
довіритися світу, завжди з недовірою (до себе і не тільки) буде очікувати на
розвиток подій.
Дитина і любов… Любов до дитини…
Природою влаштовано так, що поряд з малюком є
люди, які і дарують йому те заповітне почуття, надають відчуття безпеки та
власної важливості.
Але, на жаль, є діти, які позбавлені любові
близьких Вони живуть не вдома, їх не заколисує і не цілує перед сном мама, і
тато не катає на своїх плечах. Чому? Так сталось…
Дитина і любов… Любов до дитини…
За кожною дитиною стоїть своя непроста, сумна,
а іноді трагічна історія. Не нам розбиратися, чому так сталось, ми не в змозі
це зробити. Але як бути? Просто… Просто любити. Приїхати до них і подарувати
любов, і створити диво, і розкрити обійми, і занурити в щастя…
Ми так робимо, саме так. Нещодавно з дівчатами
групи 39-39а відвідали наших маленьких друзів в дитячому будинку «Сонечко».
Наші дівчатка дуже хвилювались, готувались до зустрічі.
Все було пречудово! Ми малювали з дітлахами
золоту осінь і малята перетворились на чарівників, які дарують розмаїття
кольорів королеві Осені. Ми танцювали і грали разом, обіймали та носили на
руках дітей, говорили дітям правду про те, що вони особливі, неперевершені і
найкращі, і не хотіли йти від них, тому що, подарувавши малечі часточку себе,
отримали натомість ціле море позитиву, натхнення та безумовної любові!
Найкраще про те, як все проходило розкажуть
самі наші дівчата. Тетянка: «Я зі своєю групою готувались до цього дня дуже обережно
та дбайливо. Коли заходиш до зали, тебе одразу спантеличують ці милі дитячі
очі. Ти різко забуваєш про все та хочеш подарувати їм всю любов та ласку, на
яку ти здатен. Я дуже переймалась, що ніхто з дітей не обере мене, але це було
даремно…
До мене підбігла маленька дівчинка Оксаночка,
яка дуже сильно полюбляє «обіймашки». Що може бути прекрасніше за щирі дитячі
обійми? У тім то і справа, що – нічого. А коли ми з дітлахами почали малювати –
то це було щось! Вони так щиро раділи з того, які відбитки залишались на папері
від пофарбованого листя, такі емоції неможливо підробити чи зіграти».
Любов та дитина… Любов до дитини…
З любов’ю все непросто і загадково – чим
більше її даруєш, тим більше її маєш в своєму серці.
Любіть одне одного!
Сонячної вам осені!
