Кіста шийки матки – часта патологія, переважно внаслідок запальних змін або гормонального дисбалансу. Кіста шийки матки буває одиночна, а також можуть виявлятися множинні кісти. Вони являють собою жовте або біле округле утворення щільної консистенціі розміром не більше 3 мм.

Виявити кісту можна тільки при гінекологічному огляді на кріслі з проведенням розширеної відеокольпоскопії. Як правило, на початковому етапі утворення кісти ніяк себе не проявляють і пацієнтки не пред’являють ніяких скарг, але по досягненню великих розмірів вони спотворюють менструальний процес. Також, вони заважають зачаття, особливо при малій активності сперматозоїдів. Такі запущені випадки мають місце, якщо жінка протягом багатьох років не проходила профілактичний огляд у гінеколога. Кісти можуть збільшуватися з різною швидкістю, залежно від гормонального фону жінки.

Симптомами кіст на шийці матки можуть стати:

• болі внизу живота;
• рясне виділення слизу;
• мажучі кров’янисті виділення між менструацією;
• хворобливе сечовипускання;
• свербіж і печіння;
• дискомфорт після статевого акту. Основні причини появи кісти шийки матки:
• недотримання правил особистої гігієни;
• травми органу;

ОСНОВНІ СИМПТОМИ КІСТИ НА ШИЙЦІ МАТКИ:

Найчастіше ми чуємо, а дехто й стикався особисто з кістою яєчника. Однак кіста поширене порушення, і може уражати ряд органів. Серед них й шийка матки. Детальніше про особливості перебігу новоутворення шийки матки поговоримо далі. Наботові кісти — це порушення, що супроводжується формуванням невеликих утворень на шийці матки, заповнених слизом. Характерний вміст пов’язаний з виділенням слизу цервікальними залозами. При чому у жінки може виникати, як декілька кіст, так і одиночне утворення. У більшості випадків даний тип кіст не викликає скарг чи ускладнень. Однак при появі наслідків внаслідок збільшення розміру кіст існують показання до їх хірургічного видалення. ОСНОВНІ ПРИЧИНИ Механізм розвитку наботових кіст полягає в закорковуванні залоз шийки матки, які продукують слиз, клітинами шкіри. Тобто нормальна тканина на зовнішній частині шийки матки розростається поверх залозистої тканини її внутрішньої частини, що виділяє слиз. Коли слиз потрапляє в пастку, й формується кіста. Зовнішньо вони мають вигляд маленьких білих шишок. Тригерами порушення можуть бути: Фізична травма: пошкодження може спровокувати утворення надлишку тканини на слизових залозах, яка в процесі загоєння спричиняє затримання слизу. Пологи: під час пологів зайві клітини шкіри ростуть на слизовій оболонці залози затримуючи слиз. Запалення та інфікування шийки матки. За статистичними даними більшість випадків наботових кіст припадає на жінок дітородного віку або під час вагітності. Переважно це період між статевим дозріванням та менопаузою.

ХАРАКТЕРНІ ОЗНАКИ:

Візуально наботові кісти бувають діаметром від кількох міліметрів до 4 сантиметрів (залежно від того скільки слизу потрапило всередину). Вони гладкі та за забарвленням можуть білими або жовтими. При відсутності скарг їх можливо виявити під час планових оглядів або при зверненні до лікаря з інших причин. При появі ж симптомів жінка може стикнутися з болем в ділянці тазу, порушенням менструального циклу, дискомфортом під час статевого акту, незвичними виділеннями (при розриві кісти). Можливий неприємний запах.

ДІАГНОСТИКА ТА ТАКТИКА ЛІКУВАННЯ:

Встановлення діагнозу відбувається на основі перевірки органів малого таза. Візуалізаційно виявити новоутворення можливо за допомогою МРТ та КТ, УЗД. Додатково лікар може провести кольпоскопію для підтвердження діагнозу та виключення інших новоутворень, схожих за перебігом. Також за наявністю показань можливе проведення біопсії. Насамперед це стосується підозр стосовно неоплазії, яка впливає на продукування слизу. Враховуючи, що наботові кісти є доброякісними, вони зазвичай не потребують лікування. Можливо обмежитися тактикою спостереження. В протилежному випадку патологія може супроводжуватися збільшення кіст, деформацією шийки матки. Навіть звичайний гінекологічний огляд шийки матки може бути неможливим. Це є показанням до хірургічного видалення кісти (кіст) методом електрокаутерічної абляції чи звичайним висіченням. Неможливо запобігти появі наботових кіст, але не варто хвилюватися при їх виявленні. Головне бути послідовними під час візитів до свого гінеколога.

Кіста шийки матки: як не допустити ускладнень.

Жіноча репродуктивна система вразлива до утворення пухлин. Зокрема, шийку матки нерідко уражає кіста – доброякісне новоутворення на поверхні шийки або всередині цервікального каналу. 

У разі розростання кісти жінка відчуватиме постійний біль внизу живота та дискомфорт під час сексу. А у разі інфікування пухлини зіткнеться з рясними гнійними виділеннями та постійним відчуттям стороннього тіла всередині. В такому разі потрібна операція, та комплексна післяопераційна терапія. 

Чому на шийці матки утворюються кісти:

У групі ризику – пацієнтки дітородного віку. На них припадає найбільший відсоток захворюваності – 15-25%. Точні причини появи пухлини невідомі, проте гінекологи перерахували провокуючі чинники, серед яких:

• статеві інфекції (ВПЧ, хламідії, герпес тощо);
• цервіцит – запалення шийки матки;
• нехтування правилами особистої гігієни;
• аборт, пологове травмування матки;
• ендокринні хвороби тощо.

Діагностика та лікування :

Найчастіше пухлину діагностують під час планового огляду з використанням кольпоскопа у гінеколога. Якщо виявлена кіста шийки матки лікування консервативними методами неефективне. Патології позбуваються радикальними методами за допомогою лазеру, рідкого азоту (кріодеструкції) або радіохвильової терапії. 

Це все планові операції, з проведенням яких не варто затягувати. Адже через прогресування хвороби та інфікування збільшується ризик розриву капсули, коли пацієнтка потребуватиме невідкладної допомоги та госпіталізації.

Аби уникнути ускладнень після планової операції, фахівці гінекологічного відділення проводять контрольне обстеження пацієнток після хірургічного втручання. 

Серед перелічених способів лікування у центрі перевагу віддають радіохвильовому видаленню кіст, бо це єдина маніпуляція, що не має негативного впливу на шийку матки та безпечна для молодих жінок. 

ЯКІ ЗАХВОРЮВАННЯ ЖІНОЧОЇ СТАТЕВОЇ СФЕРИ ВІДНОСЯТЬ ДО ДОБРОЯКІСНИХ?

ЧИ МОЖУТЬ ВОНИ СТАТИ ПРОВІСНИКАМИ РАКУ?

Які захворювання жіночої статевої сфери відносяться до доброякісних? Чим вони відрізняються?

Сьогодні відомо безліч доброякісних захворювань жіночої статевої сфери, з яких найчастіше діагностують міому матки і кісту шийки матки.

Міома, лейоміома, фіброміома — слова-синоніми, які позначають доброякісні пухлини з м’язового шару тіла матки  (міометрія). Це найбільш поширені доброякісні пухлини жіночих репродуктивних органів, що зустрічається у 25-30% жінок у віці після 35 років. Однак в останні роки захворювання все частіше діагностують і в більш ранньому віці.

Кіста шийки матки — рідинне утворення в товщі шийки матки, що є скупченням слизу внаслідок закупорки вивідних проток залоз. Утворюється найчастіше після деструктивних процедур на шийці матки (діатермокоагуляції, кріодеструкції, лазерної вапоризації і ін.), іноді досягає розмірів 2-3 см. Це утворення абсолютно доброякісне і не потребує спеціального лікування.

А міоми? Можуть вони стати провісниками раку?

Міома матки може стати фоновим захворюванням у розвитку гіперпластичних, атипових захворювань ендометрія — слизової оболонки тіла матки, в тому числі раку. Перед оперативним втручанням з приводу міоми у всіх випадках виконують біопсію (гістероскопічну резекцію), роздільне діагностичне вишкрібання порожнини матки з метою виключити онкологічну патологію слизової оболонки. При виявленні атипових змін або раку ендометрія методи обстеження, обсяг операції і тактика лікування кардинально змінюються, таку пацієнтку лікує і в подальшому спостерігає тільки лікар-онкогінеколог.

Вкрай рідко міома може трансформуватися в саркому — злоякісну пухлину тіла матки, яка погано піддається діагностиці і лікуванню, з швидким прогресуванням і несприятливим прогнозом. Найчастіше саркома є випадковою знахідкою після видалення матки. Саме тому міоми великих розмірів і з швидким характером росту необхідно видаляти в умовах онкологічної клініки.

На які симптоми жінка повинна звертати увагу?

Міома матки може мати різні клінічні прояви, але в більшості випадків протікає безсимптомно. Якщо жінка помітила посилення кров’яних виділень під час менструації (іноді приводить до розвитку анемії), біль внизу живота, який не пов’язаний із менструальним циклом, хворобливе або більш часте сечовипускання / дефекацію, збільшення розмірів живота, —  необхідно звернутися до лікаря, оскільки ці симптоми можуть бути проявом міоми матки, що вимагає хірургічного лікування.

Кіста шийки матки не має клінічних проявів. Іноді при досягненні великих розмірів або її нагноєнні може виникнути біль внизу живота, підвищення температури тіла, озноб і т.д. Лікування в такому випадку хірургічне: розтин і дренування кісти шийки матки на тлі протизапальної терапії.

Як часто повинна жінка проходити огляд у лікаря-гінеколога? Чи залежить частота оглядів від відсутності або наявності будь-яких тривожних ознак?

Лікаря-гінеколога необхідно відвідувати кожній здоровій жінці не менше ніж один раз на рік. При цьому обсяг обстеження повинен включати огляд шийки матки в дзеркалах на кріслі з обов’язковим взяттям цитологічного мазка на атипові клітини; бажано проведення розширеної кольпоскопії і трансвагинального ультразвукового дослідження. Якщо жінку турбує порушення менструального циклу, кров’янисті або водянисті виділення зі статевих шляхів, біль внизу живота, або є інші скарги, необхідно відразу звернутися до лікаря-гінеколога для з’ясування причини виникнення цих симптомів.

Будьте уважні до свого здоров’я!
Лікар ДНЗ ЗВПУМС Каткевич Г.В.