Шановні жінки! Дорогі колежанки, учениці, матусі наших учнів і всі-всі представниці прекрасної статі!
Від щирого серця вітаю вас зі святом весни, жіночності та краси!
Цей день – чудова нагода висловити вам свою глибоку повагу, вдячність і захоплення. Ваша мудрість, терпіння та невичерпна енергія роблять наш навчальний заклад особливим, наповнюючи його атмосферою тепла та затишку.
Ви – справжні берегині знань, які не лише навчають, але й надихають та підтримують. Ваша праця – безцінний внесок у формування майбутнього нашої
країни. Ви даруєте світові красу та доброту, наповнюючи кожен день теплом
вашої душі.
Бажаю вам, милі дами, міцного здоров’я, безмежного щастя, родинного затишку та здійснення всіх мрій. Нехай кожен ваш день буде наповнений радістю, любов’ю та натхненням. Нехай весна принесе вам нові можливості, яскраві емоції та незабутні миті! Нехай у ваших серцях завжди квітнуть ніжність і гармонія, а у домівках панують мир, злагода і тепло!

З повагою, директор ЗВПУМС Сергій Кривоніс

Родіон Колишко Директор Інституту професійних кваліфікацій

Чи доцільно робити вибір на користь широкої підготовки фахівців замість її глибини і досконалості?

Днями уряд ухвалив план пріоритетних дій на 2025 рік. Хочу звернути увагу на плани, пов’язані з ухваленням закону “Про професійну освіту”. Це друга спроба виконати цей пункт плану. Аналогічний був включений до плану пріоритетних дій уряду на 2024 рік (п. 134), а до того цей багатостраждальний закон кілька років фігурував в інших урядових та парламентських документах.

Чому це важливо? Не тому, що він має бути. Закон – це інструмент для досягнення цілей. Яких? Логічно припустити, що в період очікування відбудови і втрати фахівців у багатьох напрямках потрібно відновити професійний потенціал.

Чому багатостраждальний? Як мінімум тому, що закон “Про професійну (професійно-технічну) освіту”, незважаючи на численні зміни, датується 1998 роком і точно ні з філософської, ні з ідеологічної точок зору не вписується в концепт “Нової української школи” і плани реалізації старшої профільної школи.

Мова буде йти не про сам закон або його численні версії. Я хотів би торкнутися філософії підготовки кваліфікованих робітників профільними закладами освіти.

“Наша професійна освіта готує універсальних солдатів”, – часто кажуть фахівці, які віддали розвитку професійної освіти своє життя. Ми готуємо універсалів, тобто спеціалістів, які впродовж трьох років підготовки в закладах професійної освіти здобувають до трьох професійних кваліфікацій та повну середню освіту.

Типовими поєднаннями таких професійних кваліфікацій є:

тракторист-машиніст сільськогосподарського виробництва плюс слюсар-ремонтник плюс водій автотранспортних засобів;

оператор тваринницьких комплексів та механізованих ферм плюс електромонтер з ремонту та обслуговування електроустаткування плюс водій автотранспортних засобів;

лісник плюс тракторист-машиніст сільськогосподарського виробництва плюс слюсар з ремонту сільськогосподарських машин та устаткування плюс водій автотранспортних засобів.

Ми звикли пишатися такою підготовкою, тим більше, що відгуки від іноземних роботодавців, які, наймаючи автомеханіка, отримують ще й спеціаліста з рихтування кузовів з навичками електрогазозварювання, лише позитивні. Але, як завжди, є “але”. Чомусь так не роблять у країнах і закладах Німеччини, яка є одним з безумовних лідерів у сфері розвитку та якості професійної освіти.

Цей аспект абсолютно випадково з’явився під час спілкування з експертами у сфері професійної освіти з Німеччини та Австрії. Спілкуючись з ними, мені довелося немало часу витратити на пояснення, як ми за три роки поєднуємо підготовку за трьома різними кваліфікаціями, одночасно даючи повну середню освіту і присвячуючи мінімум 40% навчального часу виробничій практиці. Das ist Fantastisch, казали вони, але в їхніх очах був сумнів. Почали розбиратися.

Не думаю, що повідомлю щось принципово нове стосовно професійної освіти в Німеччині. Підготовка за професією в цій країні триває 2,5-3 роки. Цей період включає теоретичну підготовку та практику на підприємствах.

Отримати дві (дві, а не чотири) професії в Німеччині можна, але це виняток. Один з таких прикладів – програма “Автомеханік-рихтувальник”, яка триває 3,5 року. Вона включає підготовку автомеханіка та кузовного рихтувальника.

Такий сценарій не передбачає отримання середньої освіти, оскільки зазвичай вступники до закладів професійної освіти вже мають середню освіту. Хоча є і винятки. Тобто всі 3,5 року відведені на здобуття двох кваліфікацій.

Чи доцільно робити вибір на користь універсальності підготовки замість її глибини і досконалості? Як знайти відповідь на питання, хто ти: лісник, тракторист, слюсар чи водій? Чи це залежить від умов та обставин?

Тепер саме час згадати проєкт закону “Про професійну освіту”, який стоїть у планах нашого уряду на 2025 рік. Звичайно, погано, що нового закону про професійну освіту немає, але, може, не так все погано?

Може, використаємо цю ситуацію і зробимо акцент на “професійності” нашої професійної освіти? Не будемо знову переробляти старі підходи на новий лад, що було очевидно під час ознайомлення з деякими версіями законопроєкту, а закладемо в новому законі тренди розвитку системи професійної освіти хоча б на десять років? Спробуємо врегулювати, зокрема, такі речі.

Піднімемо віковий поріг для вступу до закладів професійної освіти, зробимо його переважно на основі повної середньої освіти і не будемо підміняти професійну освіту професійним напрямом старшої профільної школи.

Припинимо комбінувати професії через необхідність заповнити трирічний термін здобуття повної середньої освіти і зосередимося на більш ґрунтовній підготовці за однією професією?

Визначимо здобувача професійної освіти за дуальною формою працівником, а не студентом.

Дозволимо закладам професійної освіти самостійно формулювати освітні програми, визначати кількість здобувачів у групах і користуватися межами фінансової автономії, яку ще слід передбачити в новому законі.

Бажано подумати про межі автономії закладів професійної освіти в плані самостійності, незалежності та відповідальності при ухваленні рішень щодо академічних (освітніх), організаційних, фінансових та кадрових питань в порядку та межах, визначених законом, а не окремими органами державної влади.

Джерело: Економічна правда

В Україні створено тест, що може швидко та надійно визначити рівень володіння українською мовою. Перейти

Трансформація професійної освіти – важливий крок для зміцнення економіки та відбудови країни. 
І хоч запит на робітничі професії весь час лише зростає, профтехи все ще залишаються не дуже популярними серед вступників. Наше завдання – змінити це, а передусім, звісно, необхідно змінити й саму профтехосвіту.
Сьогодні ця галузь і досі регулюється законом 1998 року, який лише частково враховує останні зміни в законодавстві про освіту. Водночас потреба в запровадженні нових підходів і моделей для навчання за професіями надзвичайно зросла. Саме тому ми розробили новий законопроєкт, який враховує і попередній досвід, і нові вимоги ринку праці та економіки. Нині ми вже оновлюємо майстерні, запроваджуємо нові освітні програми та професії. Водночас завдання законопроєкту – врегулювати систему, щоб вона функціонувала максимально ефективно.

Що ми пропонуємо серед іншого?

• бізнес максимально залучений у процес підготовки фахівців, зокрема через створення в закладах наглядових рад;
• можливість здійснення господарської діяльності як державне (комунальне) некомерційне підприємство;
• створення підґрунтя для інтеграції системи профтехосвіти до європейського освітнього простору через академічну мобільність та міжнародне співробітництво;
• оптимізація функцій, які частково дублюються, – скасування атестації закладів професійної освіти.

Ознайомитися з повним текстом законопроєкту можна за посиланням.

Автор: Оксен Лісовий, міністр освіти і науки України.